Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Ет меж. 1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім! Рудч. Ск. ІІ. 23. 2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25.
Магомета́нка, -ки, ж. Магометанка. Желех.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Одівання, -ня, с. = одягання. Ум. одіва́ннячко. Грин. III. 441.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = полковник.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз. Вх. Зн. 76.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. ІІ. 21. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Чуб. V. 771., Ум. чудне́нький.