Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шелом

Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. шеломо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛОМ"
Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Зашмо́ргуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. зашморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Лепі́шник, -ка, м. Раст. Carices. Лв. 97.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. Cм. догад.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Півторип'ядний, -а, -е. Длиной или вышиной въ 1 1/2 четверти. Вас. 145.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕЛОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.