Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шегерявий

Шегерявий, -а, -е. Шепелявый. Козел. у. Він трохи шегерявий. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕГЕРЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕГЕРЯВИЙ"
Лягти́ Cм. лягати.
Наби́ток, -тку, м. = набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Левиц. І. 112. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота. Чуб. II. 98.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.
Трихи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи. Ном. № 10952.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину. Стор. 2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся. Грин. І. 158.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Шварний, -а, -е. = моторний. Желех. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕГЕРЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.