Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж. Стор. II. 36.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный. 3) = червчатий. Черцьовий поясочок. Чуб. V. 544.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
Штемп, -пу, м. Клеймо. Шевч. ІІ. 19.