Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Викохала свою дівочу красу. Левиц. І. 37. 2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати? Шевч. 11.
Косюрки мн. Раст. Linaria genistaefloria L. ЗЮЗО. 126.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4.
Перезування, -ня, с. Перемѣна обуви, переобуванье. до перезува́ння чо́боти. Оба сапога на одну колодку. Гол. Од. 15.
Погонити, -ню, -ниш, гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. Посл. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить. Чуб. V. 73.
Позманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить (многихъ). Ота городська пройда багато дівчат позманювала, щоб ішли в город. Кіевск. у.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Тичок, -чка, м. Толчекъ подъ бокъ. Шейк.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.