Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Дозвіл, -волу, м. Позволеніе, разрѣшеніе. То прошу ж у вас дозволу бувати в гостях у ваших рідних. Левиц. Пов. 329.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить. Федьк. І. 60.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Природно нар. Естественно.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Татарка, -ки, ж. 1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. І. 172, 2) Раст. Allium fistulosum L. Анн. 23. 3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444. 4) Сортъ дыни. 5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Ум. татаронька, татарочка.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.