Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.
Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг. пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Польовина, -ни, ж. Поляна, небольшое полевое пространство. Невеличка польовина, да густі копиці. Чуб. V. 669.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька. Чуб. V. 1130.