Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Бросток, -тка, м. Отпрыскъ, отростокъ. Ум. бросточок.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ.
Приломитися, -млюся, -мишся, гл. Приноровиться, примѣниться, набить руку.
Примножуватися, -жуюся, -єшся, гл. = примножатися. Людей все примножується, а землі мало.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох.
2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий.
2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний.
