Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубарь, -ря, м. = бубарчук. Желех.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Губ'яка, -ки, ж. = Губка 2. Радом. у.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.