Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. 3) Драка, битье. На ярмарку спинилась межи людьми битка. 4) Ударъ въ игрѣ латка. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Закльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Зарождаться, зародиться, заводиться, завестись. Черва заклюнулась у мнясі. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. 2) Начинаться, начаться. Добре бути заздалегідь на місті, як тілько закльовується ярмарок: одбірай собі де схоч притулок. Чи то давнє яке лихо прокинулось в хаті? Чи вчорашнє задавлене знов заворушилось, чи ще тільки заклюнулось?
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ.
Коновал, -ла, м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Такий коновал, що через шкуру бачить.
Обмахало, -ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш?
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною.