Бахта, -ти, ж. = башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти.
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Додо́лу Cм. Діл. Ум. Додо́лку, додо́лоньку, додо́лочку.
Заморя́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Уставать, устать, утомиться. Аж заморився від натуги, а все таки не зворухнув торби.
Правець, -вця́, м. Направленіе. Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба' куди. Найде собі правець вода і сама.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ум. річенька, річечка.
Роспростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роспросте́рти, -стру, -реш, гл. 1) Распростирать, распростереть. Так щедрі руки роспростер благий Господі, над нами. 2) Распространять, распространить. Освіту народню скрізь роспростер.
Тес, -су, м.
1) Тесъ, тесина, тесаная доска.
2) Раст. Saxus beccama L.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.