Годун, -на, м. Кормитель. Въ загадкѣ такъ названъ горшокъ для варки пищи. Годун-годунець сто душ годував.
Котючка, -ки, ж. Игра въ катаніе яицъ на первый и второй день Пасхи, описан. у
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи.
Націонал, -ла, м. Націоналъ.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Поштовий, -а, -е. Почтовый.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.