Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Балай. Употребл. въ выраж.: галай-балай. Cм. галай 3.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L.
Трусок 2, -ску, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. 52. Турлучня хата.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Укро нар. Трудно, тяжело.