Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуханиці

Чуханиці, -ни́ць, ж. мн. = чухання. Встрѣчено только въ слѣд. прибауткѣ, употребляемой въ игрѣ нямкало, когда одинъ изъ играющихъ подражаетъ почесыванію. Чухи, чухи, чуханиці, добрі з маком паляниці. Ив. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХАНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХАНИЦІ"
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. Черк. у. 2) Взятіе движимости за долги. КС. 1889. ѴІІ. 670. 3) Взысканіе податей.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Немощі, -щей и -щів, ж. мн. Болѣзни, немощи. Би, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі. Чуб. V. 58.
Подріб, -робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вх. Пч. І. 15. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу. Лубен. у.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Поожереблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба. Федьк.
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУХАНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.