Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. виплатитися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долгъ. Жид поналічував на людей стільки довгу, що стало вже не в моготу й виплатиться. ЗОЮР. І. 285.
Го́рдість, -дости, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. К. ЧР. 74. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо. ЕЗ. V. 115.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Зав'язти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Славитися, -влюся, -вишся, гл. Славиться.  
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ. Ольгоп. у.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.