Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати.
Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Понапалювати, -люю, -єш, гл.
1) Натопить (во многихъ печахъ).
2) Нажечь (во множествѣ).
Попередок, -дка, м. = попередень.
Прач, -ча, м. = праник. , Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Ум. прачик.
Ряса, -си, ж.
1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу.
2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса.