Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воробок, -бка, м. = горобець. Галиц.
Жирови́ця, -ці, ж. Муха, надѣваемая на удочку для приманки. Жировицу намкнеся на удку і ловит пструги. Вх. Зн. 17.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Желех. Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають. Грин. І. 253.
Ле́кше нар. = легше. Лекше говорити, ніж зробити. Ном. № 5605.
Лошачо́к, -чка, м. Ум. отъ лошак.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз! Мнж. 13.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Рільництво, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця. Мил. 69.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.