Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Заси́рнити Cм. засирнювати.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере!
Мазни́ця, -ці, ж. Лагунка (для держанія дегтя). Така біла, як мазниця. Презрительное прозвище мужика. Чи ти ж, мазнице, вчився в школі? чи ти ж тямиш далі од свого носа? — А ти, паскудо! Думаєш, як начепив хустку на шию, та почепив гудзя на груди, то вже маєш право глузувати з нас, дражнити нас мазницями! 3) Черная большая барашковая шапка съ суконнымъ дномъ. Ум. мазничка. Нате і мою мазничку на дьоготь.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся.
2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется.
Помізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Коли хочеш що казати — перш помізкуй, як почать.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Чесно нар.
1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче.
2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Батька чесно поховали.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.