Баюра, -ри, ж.
1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Перевези мене, чоловіче, без баюру.
2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Ув. баюрище.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Вирізняти, -няю, -єш, сов. в. вирізнити, -ню, -ниш, гл. Отличать, отличить отъ другихъ.
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Панський, -а, -е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? Колись, як ще були люде панські... Рудч. панське право. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані.
Поновлення, -ня, с.
1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. Поновлення старини ждемо.
2) Обновленіе.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
П'ята, -ти, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. п'ятами накивати. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав.