Гидний, -а, -е. = гидкий Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Гнидявий, -а, -е. Вшивый.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ.
Квасно нар. Кисло.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ.
Тернина, -ни, ж. Терновый кусть. Тернина грушок не родить. Де ступнем ступаю, тернина коле, кров обкипає на ногах. Ум. тернинка, терни́нонька, терни́ночка. Чорная тернинонька.
