Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт. МВ. ІІ. 36.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Мовчазли́во нар. = мовчазно.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23).
Озивати, -ва́ю, -єш, сов. в. озва́ти, -зву, -ве́ш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам стягти цю колоду на сани. Радом. у.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Оповіданка, -ки, ж. Разсказъ. Вх. Лем. 444.
Полуденок, -нка, м. Полдникъ. Грин. III. 204. Се вже була остання чарка після полуденку. Св. Л. 323. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. Гол. І. 203.
Поросколочувати, -чую, -єш, гл. Разболтать (жидкости).
Привичати, -ча́ю, -єш, сов. в. приви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучать, пріучить. Го він так привичив. Черк. у.