Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чтити

Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧТИТИ"
Безупинний, -а, -е. Безостановочный, безпрерывный.
Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Обміна, -ни, ж. = відміна. Звенигор. у.
Сербин, -на, м. 1) Сербъ. 2) Родъ танца. ЗЮЗО. II. 503. Ум. сербинонько.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Трибуна, -ни, ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.