Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать. Желех.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Ковпак, -ка, м. 1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак. Мет. 194. 2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Грин. III. 358. Ум. ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок. Чуб. V. 20.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.