Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чичерчик

Чичерчик, -ку, м. Встрѣчено въ нар. пѣснѣ вмѣсто черчик. Васильчику-чичерчику, посію тебе в городчику. О. 1861. XI. Св. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЧЕРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЧЕРЧИК"
Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави. К. Досв. 202.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Пульцан, -на, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Скакнути Cм. скакати.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИЧЕРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.