Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти.
Моро́зити, -жу, -зиш, гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ.
2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли.