Апте́карський, -а, -е. Аптекарскій.
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́.
Займа́ння, -ня, с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми.
Закрю́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать. Жаби закрюкали.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Назирай орлиним оком сирітськую хату. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.
Шлямувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Очищать дно пруда.
2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.