Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105.
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Зрідно нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Повторяти, -ря́ю, -єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяв: де ти в чорта волочився? Чуб. V. 472.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Світоправній, -я, -є. Управляющій міромъ. Світоправня єзуїцька сила. К. ПС. а.
Скамна, -ни, ж. Скамья? Столъ? Говорила сестра із сестрою, сидячи за скамною. Мет. 221. Cм. скам'я.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Н. Вол. у. Я живу з Пилипом суміж. Волч. у.