Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві. Левиц. І. 43.
Відслоняти, -няю, -єш, сов. в. відслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Отслонять, отслонить, открывать, открыть. Одслонила заслінку. Рудч. Ск. II. 41.
Гарикало, -ла, м. и с. Ворчунъ, придира. Оцей (или оце) мені гарикало остогид!
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3)замок = лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.