Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину.
Завальни́й, -а́, -е́ = завалистий. Завальна зіма.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла.
2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло.
Плящина, -ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся.
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Почула Єлизавета вітання. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Бий його дужче, щоб почув. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима.Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм.