А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті.
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва.
Нав'я́знути, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Пад, паду, м.
1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду.
2) мн. Террасы
Повінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Сковизнути, -зну, -неш, гл. Околѣть. Бодай ти сковиз, як я маю отак побиватись та бідкатись!