Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица.
Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Зруб, -ба и -бу, м.
1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. З липового зруба молоді паростки пустились.
2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. Був колодязь і такий низький зруб у тому.
Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. 2) Назначать, назначить. П'ять овечат, що їй призначали. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Ляснув погонич пугою, коні заржали.. як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ум. пушка.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять.