Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Ласач, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Були повироблювані клумби для квіток.
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Иди по полицияна.
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала.
Чоломкатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться, здороваясь или прощаясь, мирясь и пр. (но не о любовныхъ поцѣлуяхъ). Тут між собою роспитались, чоломкались і обнімались.