Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинарка

Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРКА"
Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Круговид, -ду, м. Кругозоръ. Чи ви любите гуляти по сім узгір'ї та любувати круговидом. Левиц. І. 273.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.