Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинарка

Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРКА"
Бакалійник, -ка, м. Торговецъ бакалейными товарами.
Вимощати, -щаю, -єш и вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл. 1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. К. Іов. 43. Уже качки зносяться. Камен. у. 2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Облапати Cм. облапувати.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли. Рудч. Чп. 89.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Шкворінь, -ня, м. = шворінь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.