Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. Засипалась криниченька золотим піском.
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1.
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула.
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились.
Самотока, -ки, ж. = самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками.
2) То-же, что и витушка (Cм.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (бильця у витушки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою ( = коник, -качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розгоном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень.
