Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати.
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. В село із лісу вовк забіг. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Цілу дорогу сани забігали. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Невдяка, -ки, ж. Неблагодарность.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ.
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Сріб'яний, -а, -е. = срібний.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву.
