Вибілити Cм. вибіляти.
Дзизча́ння, дзижча́ння, -ня, с. Жужжаніе.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи.
Правничий, -а, -е. Юридическій.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Скипень, -пня, м. Сильный холодъ зимою при тихой погодѣ.
Тридньовий, -а, -е. Трехдневный.
