Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є.
2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L.
Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто.
Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Жучо́к, -чка́, м. Ум. отъ жук
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Наре́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Нарепкався, як свиня браги.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Тут уже й другі примовились.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Учора нар. Вчора. І вчора орав, і сьогодня орав.