Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепіль

Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЛЬ"
Бандюра, -ри, ж. = бакай 1 = баюра i. Вх. Уг. 226. Cм. банджюр.
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря. Мир. ХРВ. 61.
Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня. Чуб. V. 141.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Ушестеро нар. Вшестеро.
Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.