Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється. Чуб. III. 108.
Насмітити Cм. насмічувати.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Полегчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L. Анн. 259.