Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Кожух викинув од молі провітрювати. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Із ряду і сього не викидають. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Мені на очі викидають, що нас хати нема. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. І завелась на ставі геркотня. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає.
Кіт, -кота, м.
1) Котъ. Є сало, та не для кота.
2) Кіт і мишка. Родъ дѣтской игры. Ум. ко́тик, ко́тичок, коток, коточок, котусь.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ.
Примережувати, -жую, -єш, сов. в. примережити, -жу, -жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою.
Примести Cм. примітати.
Роскудлувати, -лую, -єш, сов. в. роскудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать, взъерошить, растрепать (волосы). На голові волосся було роскудлане.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми.