Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькання, -ня, с. 1) Звуки струннаго инструмента. 2) Плохая игра на струнномъ инструментѣ.
Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. у. 3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу. Грин. II. 76.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба). Мнж. 179.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. Левиц. І. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2)чай. Заварить чай.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.