Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть. Вх. Уг. 245.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги. Желех.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Увертатися I, -та́юся, -єшся, сов. в. уверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Успѣвать, успѣть, управляться, управиться. Меле так, шо і два чоловіка не ввернеться прибірати борошно. Ще не ввернулась справити нової (запаски). Г. Барв. 94.  
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Шаль, -лі, ж. 1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553. 2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у.