Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився. Борз. у.
Катівня, -ні́, ж. Пытка, истязаніе. Харьк. у. Лободовск. Cм. катування.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. V. 295.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. МВ. (О. 1862. I. 99). Ум. суговірка.
Тісний 2, -а, -е. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196. 2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70. 3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40. 4) в тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы. 5) упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223. 6) тісна баба. Cм. баба. Ум. тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. І. 14.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.