В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Люде в'ятірі просушували.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Заалѣть.
2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Гнучкий одноліток лози.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому?
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом.
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить.
2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити.