Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доко́чувати, -чую, -єш, сов. в. докоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив. Рудан.
Купити Cм. купувати.
Мі́сячно и мі́сяшно, нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась? МВ. І. 24.
Поженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Поухаживать. Чуб. V. 109. Подивись, оглянься, який же я вдався! Хиба даси півталіра, щоб поженихався. Н. п.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться. Вх. Зн. 70.