Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.
Квітувати, -ту́ю, -єш, гл. Цвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Жито квітує. Ном. № 10162.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Підстругування, -ня, с. Подстрагиваніе, подстружка.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890. 2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265. 2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити. 4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58. 5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Свинарник, -ка, м. Свинюшникъ.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Чикало, -ла, с. = чапавка. Вх. Пч. II. 23.