Билянка, -ки, ж. = бандурчанка.
Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo.
Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили.
Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. .
Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово!
