Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Зміїне сало. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати.
Напам'ята́тися, -та́юся, -єшся, гл. Удержать въ памяти, постоянно помнить. У мене діти дрібні, то я не можу напам'ятатися.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали.
Проскиглити, -лю, -лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало.
