Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бусьок, -ська, м. = бусько. Фр. Пp. 128.
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2)піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.
Поменятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. помени́тися, -нюся, -нишся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Конст. у.
Програватися, -раюся, -єшся, сов. в. програ́тися, -граюся, -єшся, гл. Проигрываться, проиграться. Котл. Ен. V. 28. От грали, грали, один програвсь. Драг. 127. Ти ж знав, що вчора наш у карти пан програвся? Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64).