Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Лежа́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лежанка.
Огрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. огребтися, -буся, -бе́шся, гл. = обгрібатися, обгребтися. Сів на човен, сів на човен, а весельцем огрібатись.
Проступок, -пку, м.
1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. Підвести кого на проступок.
2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його.
Солонина, -ни, ж.
1) Солонина. Не буде з пса солонини.
2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Ум. солонинка, солони́ночка.
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило.
Хрущик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрущ.
2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом.