Відлучання, -ня, с.
1) Разлученіе, отдѣленіе.
2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються.
Жа́ско нар. Страшно. Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. 2) Лежебока, лѣнтяй.
Оків, око́ву, м. = вакарка.
Попоміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Помѣрять много.
2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять!
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний.
Родитель, -ля, м. Родитель, отець. Шануй учителя паче родителя. роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають.