Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати. Новомоск. у.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный. Вх. Уг. 276.