Ковінька, -ки, ж.
1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Нашому Нечипору на руку ковінька. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный.