Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

частування

Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСТУВАННЯ"
Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Золотуха, -хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Пожадатися, -ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не потішаючись. МВ. ІІ. 75.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАСТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.