Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Змести Cм. змітати.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Повстромлюватися, -лююся, -єтеся, гл. Воткнуться (во множествѣ). Сіно повстромлювалося в дірки.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. Самітником, та ще й сумним собі живе.
Святьоха, -хи, ж. Названіе русалки.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. Краще стать на чинш, а потім викупить землю.
