Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Лі́пшати, -шаю, -єш, гл. Улучшаться, хорошѣть.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Підлепливий, -а, -е. Льстивый, подлиза, подлипайло. Рк. Левиц.
Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.