Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Гарак, -ку, м. Ромъ.
Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні.
Німуватий, -а, -е. 1) Заикающійся.
2) Молчаливый.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Проволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. проволоктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Протаскиваться, протащиться.
2) Тянуться, протянуться. Це діло проволоклось до Різдва.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні.
Холоднеча, -чі, ж. Стужа, сильный холодъ. У хаті така холоднеча, що аж вовки виють. Заціпило мені від холоднечі.