Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Виполонити, -ню, -ниш, гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. Верхнеднѣпр. у. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече. Волч. у.
Замасти́ти Cм. замащувати.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Сад, -ду, м. 1) Садъ. Сади рясні похилились. Шевч.виноград. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати. Шевч.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.