Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556. 2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65. 4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9. 5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у. 6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. глухенький, глухесенький.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.
Насмітити Cм. насмічувати.
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися. Г. Барв. 236.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Продзвонити, -ню́, -ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі. Чуб. V. 797.
Робітка, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.