чабрець

Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.

Випадкові слова

Понависати, -са́ю, -єш, гл. 1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало. Зміев. у. 2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Чуб. V. 752. Cм. позависати.

повністю...

Тринкати, -каю, -єш, гл. Картавить. Вх. Зн. 70.

повністю...

Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. Ум. чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.

повністю...