Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чавити

Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВИТИ"
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Жони́х, -ха, м. = жених.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
Намика́ти II, -ка́ю, -єш, гл. 1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. Шух. І. 170. 2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти. Вас. 152.
Напаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Накурить чѣмъ-либо благовоннымъ, надушить. Оце як напахали! Чим це ви? Чи не тим, шо отто продають венгерці? Курильні листки, чи як на їх казать? Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю. Стор. МПр. 84. 2) Не должный.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Соромливо нар. Стыдливо.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева. Левиц. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.