Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чавити

Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВИТИ"
Басище, -ща, м. Ув. отъ бас.
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла. Грин. II. 21.
Клаптик, -ка, м. Ум. отъ клапоть.
Наслати Cм. насилати.
Нечистота, -ти, ж. Нечистота.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.