Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Наструнчувати, -чую, -єш, сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278.
Необачність, -ности, ж. Безпечность, неосмотрительность. Складається недогода або необачність яка, то він гукає та махає їм, де що робиться. Стор. МПр. 166. Необачно, нар. Безпечно, неосмотрительно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Вх. Лем. 440.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Попримазувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и примазати, но во множествѣ. Попримазувала вже в обох хатах. Харьк.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.