Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чавити

Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВИТИ"
Від'Їхати Cм. від'їздити.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Повзун, -на, м. 1) Ползунъ. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница. Лохв. у.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Травоїдний, -а, -е. Травоядный. Шейк.
Характерство, -ва, с. Колдовство. К. ЧР. 151. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть. К. ЧР. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.