Відерник, -ка, м.
1) Дѣлающій ведра.
2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
Гра́йворон, -на, м. = Гайворон.
Знести, -ся. Cм. зносити, -ся.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Ма́рга, -ги, ж. = маржина.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Обпитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить (всѣхъ). Оббігав, обпитав усе село.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Поплодитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться, наплодиться, виплодиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню.