Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюник

Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮНИК"
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. Мнж. 94. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3)п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Пічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ піч. 2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова. Шух. І. 263. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени. КС. 1887. VI. 461. 4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы. Шух. I. 195.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Левиц. І. 300. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Чуб. V. 1048. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями. АД. І. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.