Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. Ум. зба́ночок.
Зрадливість, -вости, ж. Вѣроломность, предательство.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту.
Пійло, -ла, с.
1) Пойло.
2) Дурной напитокъ вообще.
Покурити, -рю́, -риш, гл.
1) Покадить.
2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки.
3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Чіпко нар. = чепко.