Баштановий, -а, -е. = Баштанний.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Гризь II, -зя, м. и -зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. У сього гризю дев'ять зубів. 2) Пупочная грыжа. Ув. Гризи́ще.
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. То-же въ новѣйшее время:Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь.
Зрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ.
2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Підглядати, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Все ходив за ним та підглядав.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. — оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. Вона їх очима так і пожерла обох.
Розо.. Cм. розі...
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. урочисте свято. Годовой праздникъ. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). То-же значеніе: урочи́сте ді́ло.
Шийка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шия.
2) Горлышко въ бутылкѣ.
3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ.
4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.
