Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам. К. МБ. XII. 279.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий. Рк. Левиц.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.