Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережина, -ни, ж. 1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92. 2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.
Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно. Желех.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Єв. Мр. XV. 24. Роспинателям народним, грядущим тиранам. Шевч. ІІ. 167.