Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догові́р, -во́ру, м. 1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Рудч. Ск. І. 80. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. Шевч.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб. Вх. Пч. І. 15.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. ця́точка.