Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в отъ бризкатися. 1) Брызнуть. 2) Броситься, упасть. Так і бризнулася Ївга губернаторові в ноги. Кв.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу. Зміев. у.
Хромка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.
Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.).