Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіль

Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІЛЬ"
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. Екатер. у. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Котл. Н. П. 385. Добре цівкою смикнув. Ном. № 11752. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? Стор. І. 64. 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те. Г. Барв. 364.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.