Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвілля

Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІЛЛЯ"
Бобирь, -ря, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. бобирець, бобирчик.
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Милки́й, -а́, -е́ Хорошо мылящійся.
Напра́вити Cм. направляти.
Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля. ЗОЮР. II. 42.
Перепрати Cм. перепірати.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою. Рудч. Ск. І. 140.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.