Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвинтарь

Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВИНТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВИНТАРЬ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ. Стор. МПр. 70.
Передержувати, -жую, -єш, сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо. Шевч. 289. 2) Держать, продержать извѣстное время.
Пуздратий, -а, -е. Брюхатый, толстый? Мовчить пуздрата собака! (про старшину). Мир. ХРВ. 247.
Ріжечок, -чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Тяжкороб, -ба, м. Исполняющій тяжелыя работы. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВИНТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.