А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Безталання, -ня, с. Несчастье, горькая судьба. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Ум. безталаннячко.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці.
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане.
Потравка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ мелкихъ кусковъ мяса, иногда съ примѣсью кусочковъ колбасы. Що потравка, то поправка.
Працювання, -ня, с. Трудъ.
Тройнити, -ни́ть, гл. безл. Троиться, представляться въ трехъ видахъ. Усе мені двойнить, тройнить у очіх.
