Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвинтарь

Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВИНТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВИНТАРЬ"
Відкладний Cм. відкладаний.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Жіно́тва, -ви, ж. = жінота = жінва. Волч. у.
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Море́ля, -лі, ж. Абрикосъ, мореля, Prunus cerasus juliana. Мкр. Г. 22.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Тамбурковий, -а, -е. Шитый на тамбурну. Тамбуркова робота. Шейк.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Швигавка, -ки, ж. Раст. — польова. Plantago media L. ЗЮЗО. I. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВИНТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.