Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвеник

Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВЕНИК"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. О. 1862. III. 33. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Джут, -та́, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это. Ном.
Продагуха, -хи, ж. Продавщица. Чуб. III. 93.
Сив, -ва, -ве = сивий. На тій сосні сив сокіл сидить. Чуб. III. 299.
Тека, -ки, ж. Портфель. Ум. течка. Шейк.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.