Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвайка

Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАЙКА"
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Капестра, -ри, ж. Уздечка. Шух. I. 79. Kolb. І. 65.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Погратися, -граюся, -єшся, гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Порхавка, -ки, ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) Раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.