Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хутрянка

Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРЯНКА"
Гуся́, -ся́ти, с. = Гусеня. Ном. № 3411.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Нечуй-вітер, -тру, м. 1) Раст. Hieratium Filosella. Ой поріс чебер під нечуйвітром. Н. п. 2) Раст. Bellis реrennis. Шух. І. 21.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі. АД. I. 116.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори. Вх. Зн. 76.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.