Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хутрянка

Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРЯНКА"
Боркання, -ня, с. 1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ). 2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.
Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Дворя́нство, -ва, с. Дворянство. Тим дворянством пишаючись, училася шляхта, як достатком та гонором переважить брата. К. Досв. 171.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Осушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. осуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = обсушуватися, обсушитися. Турн осушивсь після купання. Котл.
Очищати, -ща́ю, -єш, сов. в. очистити, -щу, -стиш, гл. Вычищать, вычистить. Очищаєш ти, водо явленная, новорожденного од позору. Чуб. І. 132.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех.
Свинячий, я, є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Котл. Кн. I. 18. Свиняча їда. Чуб. V. 843. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ном., заг. № 30. Ум. цапенятко, цапеняточко.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.