Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянка

Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Стор. II. 216. Ум. хуторяночка. Девиц. Пов. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНКА"
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Мерза́, -зи, ж. Гадость, мерзость. Вх. Зн. 35. Угор.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж. Вх. Зн. 40.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє. АД. I. 190.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.